Перехід..

З одного стада переходжу в інше, а де спасіння і оригінальність.

Ми всі заручники одного покоління, старих ідей, нездійснених бажань.

Йдучи  до кращих забувши про своїх, надіючись на ліпшу участь,

Стаєм заручниками власних мрій поклавши все на карту, під назвою “Везучість”.

BYday..∞

Починаючи щось нове ми ніколи не знаємо як далеко зайдемо, наскільки це нове буде добрим для нас та інших. Хоча, хто думає про інших… Ми всі боремося за власне життя за власне майбутнє. Не бачучи чи не бажаючи бачити, що ми потребуємо участі інших людей у нашому житті. Якщо ми думаємо, що всього добиваємося самотужки і ніхто нам не потрібен, тоді ми дуже помиляємося! Покидаючи своїх потрібно знати, що ти можеш залишитися назавжди один, адже чужим обернутися до тебе спиною нічого не вартує…

Як часто ми говоримо: “Давай я спробую, а раптом повезе!”- а колесо долі крутиться інакше.

Тоді до кого ми ідем як втратимо бажання жити дальше?